Unis pour 
4 червня 2026 - 21:20
Коли ви очолили Росію більше 26 років тому, чимало людей в Україні ставилися до вас позитивно. Так було. Тепер це належить минулому.
Сьогодні переважна більшість українців позитивно сприймає те, що наші далекобійні дрони завітали на відкриття вашого форуму в Санкт-Петербурзі, подолавши відстань понад 1 000 кілометрів. Як вам добре відомо, ця відстань не є межею наших можливостей.
Ці 26 років вашої влади повністю змінили порядок денний відносин між Україною та Росією. Від обговорення обсягів торговельного обміну та інших цивільних питань наші народи перейшли виключно до тем ударів і втрат.
Майже половину своїх 26 років при владі в Росії ви провели, воюючи проти України.
Що б ви не говорили про НАТО, геополітику чи російську мову, ця війна є вашим особистим вибором — війна без реальної причини. Саме так її запам'ятає історія.
Цей час можна було використати зовсім інакше.
Ми часто чуємо, що війна вас влаштовує. Очевидно, не тоді, коли йдеться про безпеку вашої резиденції у Валдаї чи параді в Москві. Ваше власне життя має для вас цінність.
Але сьогодні ми всі бачимо, що це нарешті починає не влаштовувати росіян — те, що війна приносить Росії дедалі більше негативних наслідків.
- Їм не подобаються наші дрони та ракети.
- Їм не подобається дефіцит бензину та постійне зростання цін.
- Їм не подобаються постійні заборони.
- Їм не подобається ваш намір оголосити другу хвилю мобілізації, щоб розширити війну в інший напрямок в Україні або спрямувати її проти інших сусідніх із Росією країн.
- Їм не подобається те, що кінця вашій війні не видно.
Так, ви ще можете змусити росіян жити так деякий час.
Але ваші ресурси суттєво зменшуються.
У вас більше не буде достатньо грошей і політичної сили, щоб продовжувати купувати лояльність росіян, як ви робили це 26 років. Ми зробимо все, щоб світ за цим стежив.
Як ви самі кажете: «Треба все прораховувати».
Вчора я отримав звіт про втрати вашої армії на фронті в Україні за травень. Це знову понад 30 000 вбитих і тяжко поранених росіян. Ми підтримуємо саме цю цифру щомісяця, і для кожної з ваших втрат у нас є відеопідтвердження — це не порожні слова.
Ми знаємо, що серед ваших втрат на фронті 63% — це вбиті і лише 37% — поранені. У XXI столітті армії не можуть дозволити собі такого балансу. Надалі частка вбитих зростатиме.
Не те щоб ми в Україні переймалися долею росіян. Після всього, що ваша війна принесла Україні.
Але мені не байдужа доля українців.
Ми втрачаємо своїх громадян, і кожна втрата болить нам. Навіть коли рівень втрат українців один до п'яти або один до шести порівняно з російськими втратами, це все одно має велике значення.
Так само має значення те, що ви вже регулярно, кожні кілька місяців, переносите терміни захоплення наших областей, зокрема Донецької. Цього року ви її теж не захопите.
Але в Україні ми не хочемо вічної війни. Ми добре знаємо, що без війни жити незмірно краще. Ми хочемо цього досягти.
Я переконаний, що більшість росіян готова дати на це позитивну відповідь, і ви це знаєте.
Багато хто не вірив, що Україна так довго протримається, захищаючись.
Ви не вірили. І ті, хто вас радив, теж не вірили. Це була помилка.
Ви не очікували загального спротиву України і не передбачали, що все зайде так далеко. Проте ми всі тут — на п'ятому році масштабного протистояння.
Не бійтеся виходити з війни — це головне, чого від вас зараз очікують.
Україна зберігає свою незалежність. І збереже її. Попри всі інші прогнози.
Ми об'єднали багато гравців по всьому світу для захисту України та протистояння вам. Ми знайшли зброю та фінансування.
Ми отримуємо підтримку, ви отримуєте санкції. І це триватиме доти, доки справедливість щодо України не буде відновлена — чого ми хочемо і що може бути досягнуто.
Ми не дамо змоги досягти успіху тим, хто намагається переконати вас, що санкції проти Росії будуть суттєво послаблені, а підтримка України буде суттєво скорочена без кардинальних змін у вашій позиції щодо України. Приклад Орбана показує, якою ганьбою закінчують ті, хто обирає допомагати Росії у її війні проти нас.
Україна пережила важкі зими, коли ви намагалися знищити нашу енергетичну систему. Ми витримали, і навіть у темряві незламність українців залишалася непохитною.
Ми перенесли війну на вашу територію, і ви не змогли б із цим впоратися без допомоги Північної Кореї. Ви — перший керівник Росії, якого змусили просити допомоги в Пхеньяна.
І сьогодні ви повністю залежите від Китаю — тут також вперше в історії Росії.
Ви розраховували на те, що в українців не вистачить сил захищатися, але тепер наші хлопці допомагають нашим партнерам на Близькому Сході та в Перській затоці будувати їхній захист.
Ви сподівалися на внутрішні заворушення в Україні, але це ваші власні військові формування збунтувалися проти вас. 23 червня стане черговою річницею, і мовчання не вирве цей факт з історії.
І це ваші власні члени уряду, бізнесмени та пропагандисти дивляться на вас сьогодні з очевидною втомою. Світ це бачить.
У світу немає тієї втоми від України, на яку ви довго розраховували. Натомість є втома від Росії — навіть у тих, хто в глобалізованому світі допомагає вам обходити санкції та підтримувати свою економіку на плаву.
Ви не можете цього не помічати. Після 26 років старість дає про себе знати. Чим більше часу минатиме, тим більшою ставатиме втома від вас.
Ми бачили документи розвідки, які свідчать про те, що ви наразі розглядаєте плани ведення війни на 2027 і 2028 роки. Ми також знаємо, що ви сподіваєтесь, що балістичні ракети зроблять для вас те, що не вдалося зробити всьому іншому. Ви хочете ще більше залучити Білорусь до війни, і тепер ми змушені готуватися й до цього. Ми бачимо, що ви граєте якусь гру з Придністров'ям. Ваші пропагандисти так чи інакше погрожують усім сусідам Росії. Чи справді ви хочете через все це пройти?
Вибір тепер за вами.
Досить війни.
Україна пропонує покласти край цій війні.
Це треба зробити чесно, гідно та з гарантіями того, що нового спалаху війни не буде.
Ми бачимо, що США приділяють всю свою увагу питанню Ірану, і було б помилкою просто чекати, поки їхня увага знову звернеться до війни в Європі.
Україна пропонує покласти край війні у форматі між нами і вами.
Я пропоную вам зустріч.
Усі чули, як ваші представники з посмішкою стверджували, що я нібито можу приїхати до Москви. Але після таких 26 років українському лідеру нічого робити у вашій столиці, так само як російському лідеру нічого робити в Києві.
Є країни, які традиційно приймають лідерів для вирішення питань війни та миру. Швейцарія, Туреччина, країни арабського світу — багато хто може і хоче прийняти цю зустріч.
Саме лідери вирішують ключові питання — так було завжди і так буде завжди.
Я пропоную призначити конкретну дату цієї зустрічі.
Ми чули, що вам на Алясці обіцяли врегулювання певних питань щодо України та Європи. Але ви самі бачите, що українські та європейські питання не вирішуються в Анкориджі.
До двостороннього діалогу між нами зможуть приєднатися інші визначені учасники.
Оскільки війна відбувається в Європі, оскільки ми в Україні потребуємо гарантій безпеки, а ви також хочете гарантій безпеки для себе, участь тих, хто може реально виступити гарантом, видається логічною.
Ми вважаємо, що участь Європи необхідна — тих, хто реально має здатність впливати на ситуацію.
Ми вважаємо, що США мають бути залучені до процесу, і саме це може визначити конфігурацію нової архітектури безпеки в нашій частині світу.
Ми вже маємо досвід багатьох угод із Росією та Мінських домовленостей, які не спрацювали. Тому передусім треба знайти власні двосторонні відповіді на питання, що постають, а не ховатися за формулюваннями, технічними групами чи витрачати час на човникову дипломатію, аби уникати складних тем.
Своєю війною ви назавжди розділили Україну та Росію.
Нинішня лінія фронту — це лінія, з якої має розпочатися дипломатія.
Україна готова до повного припинення вогню — на час переговорів. Це стандартна практика, яка зараз підтверджується обставинами навколо Ірану. Спроба встановити справжнє мовчання зброї — найкраща відправна точка для початку перемовин. Ми вважаємо, що це буде не просто спроба, а справжнє припинення вогню, якщо ви цього захочете.
Ви знаєте, що моніторинг дотримання режиму припинення вогню вздовж лінії зупинки можуть забезпечити США.
Україна готова до обміну військовополоненими за принципом «всіх на всіх», і це могло б стати добрим прологом до завершення війни.
Необхідно вжити серйозних заходів для повернення цивільних осіб і дітей, депортованих під час війни.
Треба визначити, яким буде майбутнє для всіх наступних поколінь українців і росіян.
Якщо ви особисто, у своїх думках, не дійдете до розуміння того, що час завершити цю війну, Україна продовжуватиме боротися за своє існування. У нас будуть союзники, які нас підтримають.
Але й вам доведеться набагато більше боротися за своє існування — не за існування Росії, а за ваше особисте існування. І це не погроза з мого боку або з боку України. Це факти російської історії, які ви добре знаєте: коли Росія втомлюється, відбуваються зміни.
Ми можемо працювати над тим, щоб породити цю втому.
Ви можете зупинити свою війну.
Вічна пам'ять усім, чиє життя забрала ця війна.
Слава Україні!