Оперативна ситуація на фронті та успішні контратакувальні операції
Згідно з офіційними звітами військових, позиції України на фронті наразі є найміцнішими за останній тривалий період повномасштабної війни, що виступає вагомим аргументом на міжнародній переговорній арені.
Загальна стратегія Сил оборони України змістилася в бік активної оборони та точкових контратак. Її мета - перехоплення тактичної ініціативи, максимальне виснаження наступального потенціалу ворога та категоричне уникнення невиправданих, лобових штурмів.
Беззаперечні успіхи на фронті та операція «Вівальді»
Успішні наступальні дії Сил оборони України, зокрема операцію «Вівальді» призвели до масштабних результатів дій десантно-штурмових військ, які якісно змінили розклад сил на фронті:
Масштабний контрнаступ на Олександрівському напрямку (на стику Дніпропетровської, Донецької та Запорізької областей): підрозділи ДШВ звільнили значні масиви української території (понад 800 квадратних кілометрів), суттєво відкинувши ворога та зламавши його оборонні плани.
Завдяки операції «Вівальді» на Донеччині, здійсненої кількома етапами силами Третього армійського корпусу на півночі Донецької області (в районі Лимана та вздовж межиріччя) було деокупувано понад 200-277 квадратних кілометрів землі, повернувши під контроль України низку населених пунктів (зокрема Святогірськ із лаврою, Ярову, Дробишеве, Середнє та інші) і стабілізувавши фронт по річці Чорний Жеребець.
Операція «Вівальді» Сил оборони повністю зірвала плани російського командування щодо оточення українських позицій на Донбасі та виходу в тил угрупованню, що захищає Слов'янсько-Краматорську агломерацію. Під час операції було завдано нищівного удару по угрупованнях ворога (зокрема 144-й мотострілецькій дивізії та частинам 20-ї й 25-ї армій РФ), знищено тисячі окупантів, сотні одиниць техніки, а також суттєво порушено логістику та постачання пального супротивника.
Попри шалений тиск і десятки щоденних штурмів з боку противника - зокрема на найгарячішому Покровському напрямку, де ворог намагається прорвати оборону поблизу Софіївки, Вольного, Водянського, Васильївка, Молодецького та Удачного - українські підрозділи тримають стрій, завдаючи окупантам максимальних втрат у живій силі та техніці. Аналогічна ситуація спостерігається на Костянтинівському, Курахівському, Лиманському та Куп'янському напрямках, де окупаційні війська ув'язли в боях і не здатні досягти жодних стратегічних чи навіть пропагандистських цілей. Навіть на Північно-Слобожанському та Курському напрямках після створення зони безпеки глибиною до 30 км ворог вимушений вести виснажливу позиційну боротьбу.
Стратегічні та кадрові зміни в ЗСУ
З моменту призначення Михайла Драпатого Головнокомандувачем ЗСУ українська преса та військові аналітики відзначають кардинальну зміну стилю управління військами - відмова від жорсткого мікроменеджменту та перехід до децентралізації:
- Головком підготував і передав на розгляд Ради національної безпеки і оборони стратегічний документ, що визначає цілі армії на найближчу перспективу, підходи до оборони та критерії збереження життя особового складу.
- Проведено масштабну ревізію Генерального штабу та командувань. Десятки старших офіцерів, які уникали польової роботи чи формально підходили до обов'язків, були переведені до резерву. Започатковано перехід до «людиноцентричності» та зниження бюрократичного тиску на підрозділи.
- Драпатий оптимізував структуру управління, розформувавши неефективні проміжні ланки (зокрема угруповання «Схід» та об'єднавши Курське угруповання з угрупованням «Північ»). Також було скасовано низку спірних попередніх рішень щодо хаотичного перекидання сил (наприклад, перенаправлення корпусу ДШВ з Волинського на інші напрямки).
Прямий вплив на переговорний процес
Ці реальні, підтверджені на полі бою успіхи створюють абсолютно нову реальність на міжнародній арені. Нездатність армії РФ прорвати українську оборону чи захопити нові рубежі руйнує будь-які плани Кремля на інформаційні перемоги. Водночас міцні позиції Сил оборони України стають ключовим і беззаперечним аргументом, що безпосередньо посилює українські позиції в будь-яких майбутніх переговорних процесах, демонструючи партнерам і ворогові незламність та боєздатність української держави.
Загальний стратегічний контекст
Як зазначають аналітики та військові звіти, ключовим завданням для ЗСУ на сьогодні є перехід до ефективної активної оборони під керівництвом Головкома Михайла Драпатого. Акцент робиться на збереженні життів особового складу, знищенні логістики та пунктів управління БПЛА супротивника за допомогою артилерії та високоточних засобів, а також на стабілізації гарячих точок попри величезну кількість щоденних штурмів і масоване застосування ворогом дронів-камікадзе.
На фото: Онлайн-карта бойових дій в Україні: де точаться бої на 28.10.2026