Unis pour 
Подібна активність свідчить про створення умов для швидкого розгортання та забезпечення сил ворога біля північного кордону України. Чи варто Україні остерігатися ворожих дій на цьому напрямку з території Білорусі?
Ситуація на україно-білоруському кордоні зараз.
За останні чотири роки Україна збудувала на кордоні з Білоруссю ешелонований комплекс оборонних конструкцій та провела ряд заходів щодо оборони кордону. Що вони включають?
По-перше, це фортифікаційні споруди по всій довжині кордону, в яких піхотинці будуть відбивати напад ворога. Зведені за останніми технологіями, вони повинні захищати від FPV-дронів, артилерії. Їх розташування чітко розраховане та відповідає плану оборони на місцевості.
По-друге, усі основні дороги, через які потенційно можливий рух бронетехніки, заміновані. Потрібно зрозуміти, що місцевість Полісся є несприятливою для перекидання бронетехніки, рух можливий тільки дорогами. Місцевість, в основному, лісиста. З метою унеможливлення руху бронетехніки викопано сотні кілометрів протитанкових ровів та встановлено «зуби дракона».
По-третє, протипіхотний колючий дріт «Єгоза». Він встановлений по всій довжині кордону в лісах поміж деревами. Існує декілька ліній колючого дроту, кожна з яких складається з декількох рядів. Звісно, проникнення піхоти не є повністю неможливим, але значно ускладнюється, потрібен час щоб виявити дріт, перерізати його. Диверсійно-розвідувальні групи теж зіткнуться з проблемою.
По-четверте, усі основні шляхи постачання логістики в 30-кілометровій зоні біля кордону уже обладнані антидроновою сіткою, котра тягнеться на кілометри. Це захистить забезпечення бойових підрозділів логістикою від ворожих дронів.
По-п’яте, на кордоні з Білоруссю зараз стоять підрозділи Сил оборони України, котрі приймуть перший удар – це прикордонники, місцева територіальна оборона, підрозділи національної гвардії.
По-шосте, розрахунки БПЛА цілодобово ведуть спостереження та перебувають у готовності уражати ворожі цілі у разі наступу. На кордоні розгорнуті підрозділи з роботизованими бойовими комплексами на озброєнні, котрі постійно вдосконалюються, навчаються.
Що відбувається зараз по той бік кордону, в Білорусі?
На початку серпня офіційно підтверджено розгортання нової 37-мої десантно-штурмової бригади Сил спеціальних операцій у Гомельській області (усього за 40 км від кордону з Україною). Наразі сформовано управління, перші окремі батальйони та підрозділи забезпечення.
Також, наприкінці серпня стало відомо про форсоване будівництво військової та залізничної інфраструктури в районі села Якимівка (неподалік кордону). Ця гілка проектується спеціально для оперативного приймання та розвантаження важких російських і білоруських військових ешелонів з технікою.
11 вересня 2026 року Олександр Лукашенко відвідав полігон «Обуз-Лесновський» (Берестейщина) та оголосив про початок наймасштабнішої в історії перевірки боєготовності усіх сил безпеки. Було заявлено, що перевірка проходитиме «в умовах воєнного часу» і включатиме елементи мобілізації військовозобов'язаних.
Крім того, Лукашенко та чиновники різних рівнів час від часу заявляють про укріплення південного кордону, де військові копають окопи та встановлюють фортифікації. Туди ж направляють з державних підприємств поганих працівників.
Щодо морально-психологічного стану потенційного ворога.
Згідно з соціологічними дослідженнями, лише 5-7% білорусів підтримують участь своєї армії у війні проти України. Тим часом, Волинь та Полісся – це не Донбас, не Південь України. У разі хоча б часткової окупації російськими військами, опір та партизанщина будуть шаленими.
На даний момент українська розвідка заявляє, що реальної загрози наступу з території Білорусі нема, формування ударного угрупування не спостерігається. Однак, все може дуже швидко змінитися у разі прийняття керівництвом Росії та Білорусі рішення. Та, з урахуванням серйозного зміцнення Україною оборони на кордоні з Білоруссю, сценарій 2022 року, коли ворожі колони бронетехніки практично безперешкодно подолали кордон і дійшли майже до Києва, є малоймовірним і нереалістичним. Втрати ворога будуть величезні.