«Робер Бадінтер наполягав на тому, щоб правосуддя спростувало неправдиві алібі, висунуті Путіним».

Стаття опублікована на lemonde.fr 23 лютого 2024 року

У той час як у суботу, 24 лютого, через два роки після повномасштабного російського вторгнення, проходить марш за перемогу України, Софі Буше-Петерсен висловлює здивування тим, що Еммануель Макрон у своєму виступі на честь Робера Бадентера оминув увагою Україну. А це був один із останніх вагомих занять колишнього міністра юстиції Франції.

Обурений російським вторгненням та низкою скоєних злочинів, Робер Бадентер прагнув зібрати докази та надати їм юридичну кваліфікацію, щоб, коли прийде час, винні постали перед справжнім міжнародним правосуддям. Разом із Бруно Коттом та Аленом Пелле він написав видатну книгу: «Владімір Путін. Звинувачення» (Fayard, 2023).

«Я вірив, що з війнами в Європі покінчено після краху комуністичних режимів на Сході. З тривогою констатую, що вугілля все ще тліє. Розгорається полум'я європейської війни, і воно — у нас».
— Робер Бадентер, 2023 рік.

Робер Бадентер виніс уроки з діяльності Міжнародного кримінального трибуналу щодо колишньої Югославії: збір незаперечних доказів у режимі реального часу має вирішальне значення. Він вважав видачу Міжнародним кримінальним судом ордера на арешт Владіміра Путіна та Марії Львової-Бєлової за депортацію українських дітей вирішальним кроком.

Брехливі алібі

Робер Бадентер наполягав на тому, що правосуддя має деконструювати брехливі алібі Кремля, зокрема вигаданий «геноцид» в російськомовній Україні та історичний ревізіонізм, що слугує приводом для «самооборони».

У своїй праці юристи виділяють три пункти звинувачення проти Владіміра Путіна:

• Злочин агресії: навмисний напад на іншу державу, «найвищий злочин», який тягне за собою всі інші.
• Воєнні злочини: бомбардування мирних жителів, шкіл та лікарень.
• Злочини проти людяності: включаючи воєнні зґвалтування як зброю масового знищення.

Ігнорування та поблажливість

Робер Бадентер підкреслював, що диктатори часто заздалегідь розкривають свої наміри, але ми слухаємо їх неуважно. Він із сумом констатував західну доброзичливість, яка довгий час межувала з поблажливістю до російського тирана.

Тим, хто вважав процес проти Путіна нереалістичним, він нагадував, що перемога України є передумовою, а історія готує сюрпризи: «Якби у 1942 році Герінгу сказали, що його судитимуть у Нюрнберзі, він би напевно розсміявся».

Залишатися вірними цій останній битві Робера Бадентера — означає посилювати наше військове зобов'язання пліч-о-пліч з Україною. Це означає відповісти на заклик Репрезентативного комітету українців Франції та вийти в суботу, 24 лютого, на марш за перемогу України.

Софі Буше-Петерсен, колишня державна радниця, є генеральною секретаркою асоціації Ukraine CombArt та членкинею Європейської мережі солідарності з Україною.