Необхідність посилення санкцій ЄС проти російського виробництва балістичних ракет

Незважаючи на масовані удари, яких щодня зазнає Україна — інколи за участю десятків ракет «Iskander», S-300/400 (48N6) та «Tsirkon» — понад сто підприємств, що виробляють важливі компоненти для цієї зброї, досі не підпадають під жодну комплексну систему санкцій. Ця дальнобійна та швидкісна зброя, яку вкрай важко перехопити сучасними системами протиповітряної оборони, свідчить про промислову militarization, яку Moskva продовжує розвивати в тривожному темпі. У контексті такої промислової масштабування негайне запровадження цільованих та посилених санкцій, спрямованих на паралізацію ланцюга виробництва цих ракет, — це не лише військова стратегія: це невідкладна безпекова необхідність для стабілізації Європи.

Поділитися

Росія продовжує посилювати свої можливості щодо виробництва та використання балістичних ракет і гіперзвукової зброї, що становить довгостроковий виклик для безпеки України та всього європейського простору. У липні-серпні 2026 року Росія випустила 228 балістичних та гіперзвукових ракет проти України. Крім того, згідно з доступними даними, виробництво ракет 9M723 «Iskander-M» може становити близько 750 одиниць на рік. Водночас Росія інтенсифікує використання дешевих ракет RM48U, виробництво яких також подвоїлося (зросло зі 200 до близько 500 на рік) і продовжує збільшуватися.

ЄС уже застосовує санкції проти підприємств російського військово-промислового комплексу, однак попередні пакети санкцій головним чином зосереджувалися на безпілотниках, компонентах, фінансуванні та ланцюгах постачання. Зокрема, 21-й пакет санкцій від 23 липня 2026 року запровадив обмеження щодо імпорту та експорту товарів та технологій подвійного призначення стосовно низки фізичних та юридичних осіб російського військово-промислового комплексу.

У цьому контексті під час підготовки 22-го пакета санкцій ЄС надзвичайно важливо розглянути конкретний напрямок: «антибалістичні санкції», спрямовані на підприємства, які забезпечують цикл виробництва російських балістичних ракет, зокрема 9M723 «Iskander-M», 3M22 «Zircon» та RM48U. Це стосується не лише прямих виробників ракет, але й підприємств, що виробляють двигуни, системи наведення, електронні компоненти, спеціальні хімічні компоненти, елементи бойових головок, випробувальне обладнання та інші критично важливі елементи. Такий підхід відповідатиме логіці практики, яку ЄС уже застосовує, санкціонуючи не лише кінцевих виробників, а й їхніх постачальників та учасників ланцюгів виробництва.

Ракета RM48U має особливе значення, оскільки інтенсифікація її виробництва та використання демонструє спроможність Російської Федерації компенсувати обмеженість запасів дорогих високоточних ракет за рахунок збільшення виробництва дешевших балістичних ракет. Це показує, що політика санкцій у сфері виробництва ракет повинна враховувати не лише технологічно найскладніші системи, але й можливість масового виробництва відносно дешевих засобів ураження.

На сьогодні, згідно з публічними даними українського порталу «War and Sanctions», біля сотні підприємств екосистеми виробництва балістичних ракет, зокрема 9M723 «Iskander-M», 3M22 «Zircon» та RM48U, досі не підпадають під санкції ЄС.

Таким чином, включення підприємств російського балістичного комплексу до 22-го пакета санкцій можна розглядати як один з заходів, спрямованих на обмеження спроможності Російської Федерації збільшувати виробництво озброєнь. Особливу увагу слід приділити підприємствам, які грають ключову роль для кількох типів ракет, а також посередникам та постачальникам компонентів високих технологій з третіх країн.

Оксана Мельничук, головна редакторка  « Dossier Ukraine »

Джерело:https://warsanctions.gur.gov.ua/en/ballistics/zircon

 

Будьте в курсі подій

Підпишіться на нашу розсилку, щоб отримувати останні новини та оновлення.