Міністр озвучив десять засадничих стратегічних пунктів.
Пункт номер один: Суверенітет як безальтернативна основа миру
Україна не торгує своєю державністю заради припинення вогню. І будь-які домовленості мають базуватися на повному відновленні державного суверенітету. Тут абсолютно чітко зазначається:
«Суверенітет України не є і не може бути предметом компромісу. Ми не шукаємо миру за будь-яку ціну. Ми шукаємо миру, який поважає наше право бути господарями на власній землі. Жодні сірі зони чи обмежений суверенітет не принесуть стабільності. Справжній суверенітет — це коли майбутнє України вирішується в Києві, а не в Москві чи де інде. Ми не дозволимо перетворити нашу країну на буферну зону.»
Абсолютно чітка позиція стосовно стартових умов ведення діалогу та переговорів.
Тут же міністр абсолютно чітко заявив про те, що Україна готова до зустрічі з Путіним в Туреччині за умови, що в переговорах будуть посередники в особі президента Туреччини і президента США. Причому це було підтверджено дуже твердою цитатою. Міністр сказав, що Україна готова до зустрічі лідерів у Туреччині у форматі «Зеленський, Путін» за участі Ердогана та Трампа.
Позиція друга: Мир через силу та участь посередників
«Ми нещодавно передали цей сигнал турецьким партнерам. Тільки президент Трамп може зупинити війну, ми покладаємось на наших турецьких друзів в організації цієї зустрічі. Мир має бути силовим, а не благальним».
Тобто мир через силу. Те, про що говорила адміністрація Дональда Трампа і під час виборів, і після виборів, і нині періодично про це говориться.
Позиція третя: Наявність територіальних важелів (карт) для переговорів
Міністр однозначно дав відповідь Трампу стосовно розмов про відсутність карт. Він дуже чітко зазначив, що Україна має чітку стратегію, територіальні важелі, які є реальними картами в руках Києва для диктування умов:
«Твердження, що Україна не має карт для переговорів, не відповідають дійсності. Наші карти – це міжнародне право, героїзм наших воїнів, сила збройних сил і єдність демократичного світу. Ми знаємо, з чим йдемо на переговори і зустрічі».
Позиція четверта: Реакція на тактику масового терору
Реакція на тактику масового терору, який постійно намагається здійснювати Москва. Міністр говорить про те, що Росія стабільно здійснює масові обстріли. Причому вже зафіксовано, що впродовж кінця 2025-го, початку 2026-го року, це приблизно сім масових обстрілів на місяць по цивільній інфраструктурі.
«Ми бачимо нову хвилю терору. Ворог завдає масових ударів стабільно близько семи разів на місяць, намагаючись занурити наші місця в темряву. Це і є реальна мова миру від Кремля».
Тому попередня позиція виходить із сили, адже війна проти мирного населення інакше не класифікується міжнародним правом.
Позиція п'ята: Відмова від виведення військ на вимогу агресора
Україна категорично займає позицію не виводити війська із своїх територій на вимогу агресора. Будь-яке розведення сил можливо лише за умови взаємності.
«Вимоги про виведення наших військ з Донбасу – це мова ультиматумів, а не дипломатії. Ми на своїй землі, і захист наших людей не може бути предметом торгу ще до початку реального діалогу».
Позиція шоста: Міжнародна стратегія та Глобальний південь
Україна пропонує країнам Африки, Азії та Латинської Америки партнерство, засноване на повазі до суверенітету і продовольчої безпеки. Україна укладає угоди щодо взаємодії з такими країнами, як Сомалі, Єгипет, Нігерія, Ефіопія, Індонезія, В'єтнам.
«Україна – це не лише про війну, це про продовольчу безпеку світу, технології та освіту. Наша присутність на глобальному півдні – це наш стратегічний вибір.»
Позиція сьома: Неприпустимість «заморожування» війни
Будь-які територіальні поступки — це просто відстрочка і підготовка Росії до наступного, ще масштабнішого нападу.
«Спроби нав'язати мир за рахунок наших територій – це не мир, а лише відкладена війна».
Позиція восьма: Пріоритет ЗАЕС та ядерна безпека
Повернення контролю над Запоріжською атомною станцією — це питання глобальної безпеки, яке має бути розв'язане безпосередньо лідерами держав.
Позиція дев'ять: Гуманітарні питання та обмін «всіх на всіх»
Це головне питання: повернення полонених, викрадених дітей та депортованого населення.
«Гуманітарний аспект не може бути другорядним. Зустріч президентів має забезпечити звільнення тисяч людей... Це наш пріоритет.»
Позиція десять: Право України на вибір безпекових союзів
Це відповідь і Москві, і Вашингтону: тільки Україна вирішує, бути їй в НАТО, ЄС чи інших союзах.
«Ми не дозволимо нікому диктувати, які союзи нам обирати. Це невід'ємна частина нашого суверенітету, за який ми платимо нині найвищу ціну.»
Ці 10 пунктів формують чітку позицію для ведення переговорів. Переговірна група отримала конкретні директиви, де є місце для маневру, але зрозумілі червоні лінії.
Матеріал підготовлено на основі аналізу Романа Безсмертного, українського політика та дипломата.
Джерело: