Історичний десант НАТО у Києві: всі 32 країни в Україні та перші заяви Рютте

3 червня в Україні висадився масштабний натівський десант. Якщо зранку медіапростір обговорював приїзд лише генерального секретаря Марка Рютте, то згодом з’явилася інформація про візит Атлантичної Ради, а ближче до обіду стало зрозуміло: у Києві проходить повноцінний саміт Ради Україна — НАТО за участі представників усіх 32 країн-членів Альянсу.

Поділитися

Ця подія вже отримала статус «історичної» та «символічної». Для українців у нинішній ситуації це надважливий моральний крок, який наочно демонструє, з ким солідарна Європа. З міркувань безпеки візит тримався у суворому секреті. Про те, що саміт планується, було відомо, але точний час і формат не розголошувалися. Тепер зрозуміло, чому.

Хто увійшов до складу делегації?

Окрім генерального секретаря НАТО Марка Рютте, ключовою фігурою делегації став адмірал Джузеппе Каво Драгоне — голова Військового комітету НАТО. Цю структуру часто називають «військовим урядом» або Генштабом Альянсу, адже саме вона розробляє та подає на затвердження плани військових операцій. Фігура Каво Драгоне є надзвичайно авторитетною в Європі, і його присутність у Києві — значний сигнал.

Також до столиці прибули постійні представники (посли) або їхні заступники від усіх 32 держав-членів НАТО, включаючи США.

Першим офіційним заходом делегації стало покладання квітів біля Стіни пам'яті біля Михайлівського Золотоверхого собору, де високопосадовці вшанували українських воїнів, які загинули в боротьбі проти російської агресії.

Три головні блоки проблем, які вирішував саміт

Екстрене засідання Ради у Києві було зумовлене трьома основними факторами:

1. Політична відповідь на російський терор

Візит відбувся наступного дня після масованої ракетної атаки Росії 2 червня. Приїзд послів усього Альянсу до Києва в такий момент — це прямий і чіткий політичний сигнал Кремлю: Захід не залякати погрозами, і ніхто не збирається «ховатися по кущах». Це демонстрація абсолютної солідарності в критичний момент.

2. Координація позицій перед самітом в Анкарі

Попереду — великий саміт НАТО в Туреччині, запланований на 7–8 липня. Марк Рютте, як досвідчений політик, прагне заздалегідь узгодити всі робочі питання, щоб на самому саміті (зокрема за участі Дональда Трампа) позиція Альянсу була єдиною, монолітною та підготовленою до будь-яких несподіванок.

Порядок денний майбутнього саміту в Анкарі значною мірою стосуватиметься саме співпраці з Україною. Рютте наголосив на унікальності моменту: навіть за наявності країн, які блокують юридичне членство України, інтеграція та синхронізація Києва з НАТО в усіх оборонних компонентах є значно чіткішою, ніж у деяких чинних держав-членів. Україна сьогодні є визначальним компонентом безпеки Європи.

3. Вирішення критичного дефіциту ППО та балістичний захист

Робоча (закрита) частина зустрічі була присвячена військовим пакетам, фінансуванню та спільному виробництву зброї на рік уперед. Ключова тема — ліквідація дефіциту ракет для систем протиповітряної та протиракетної оборони (ППО/ПРО).

Останні обстріли виявили слабкі місця саме в перехопленні балістичних ракет. Ця проблема є гострою не лише для України, а й для самої Європи, яка, за оцінками аналітиків, має дефіцит близько 300–400 ракет типу PAC-3. Росія з 2024 року майже подвоїла випуск балістики, досягнувши своєї технологічної стелі. На пресконференції Марк Рютте запевнив, що наразі критичного перебою з поставками немає — гроші виділено, ракети надходять. Більше того, ведеться робота над збільшенням виробництва ракет PAC-2 та PAC-3 у чотири рази в США та Німеччині (з перспективою розгортання ліній у Польщі та Україні).

Також обговорювалося довгострокове зміцнення ПРО самої Європи з розбудовою виробничих потужностей у Франції, Великій Британії та Італії.

Фінансові дискусії: розподіл тягаря

Окремим пунктом стали фінансові суперечки. Раніше пропозиція Рютте зобов'язати країни виділяти 0,25% від ВВП до фонду військової допомоги Україні зустріла опір з боку Великої Британії, Франції, Італії, Іспанії та Канади.

Зараз знайдено компромісне рішення: наступного місяця інвестиційне наповнення фонду для програми ТORL забезпечать шість визначених держав, далі — за чергою. Рютте відверто заявив: «Сім країн виконують більшу частину цієї важкої роботи, і нам потрібно розподілити цей тягар більш рівномірно».

Перші заяви та коментарі сторін

Марк Рютте, Генеральний секретар НАТО:

«Вчорашня масова атака РФ ще раз чітко демонструє повну відсутність у Путіна серйозності та готовності до реального мирного процесу... Але Путін має розуміти: безпека українців і ваш мир – це наша безпека європейців і наш мир. Ми не маємо права знову повторити помилки Будапештського меморандуму чи Мінських угод. Україні потрібні залізобетонні гарантії».

Рютте також додав, що щойно буде укладено справедливу мирну угоду, країни НАТО з «коаліції охочих» негайно розгорнуть свої сили, забезпечать авіаційну присутність та військово-морську підтримку для захисту України.

Андрій Сибіга, Міністр закордонних справ України:

«Цей перший в історії візит Північноатлантичної ради до України є потужним свідченням союзницької солідарності. Особливо після вчорашніх жорстоких російських обстрілів. Очікуємо на змістовні переговори щодо посилення оборонних спроможностей України, насамперед ППО, на нашому шляху до НАТО».

Юлія Свириденко, Перша віцепрем'єрка — Міністерка економіки України:

«Ми координуємо з нашими євроатлантичними партнерами стабільність військових постачань напередодні саміту. Механізм довгострокового планування потреби ППО та пряма ініціатива залучення відсотків ВВП є ключовими, щоб європейська оборонна допомога була прогнозованою».

Що пише західна преса?

Провідні іноземні медіа та аналітики одностайні: візит усього складу Ради НАТО до Києва — це безпрецедентний жест єдності. Західні журналісти наголошують на важливості військового компоненту візиту (присутність Каво Драгоне) та констатують, що Альянс перетворився на системного фінансового донора оборони України. Якщо раніше НАТО намагалося триматися осторонь, то у 2026 році сума зафіксованої військової допомоги вже перевищує 62-65 мільярдів доларів на рік.

Іспанські та американські видання зазначають: успішні удари українських Сил безпілотних систем по території Росії за останні тижні кардинально змінили настрої в Європі. Замість панічних розмов про «наростання російської загрози», які ширилися ще тиждень тому, партнери побачили, що Україна перехоплює тактичну ініціативу. Головне завдання Заходу зараз — підсилити цей імпульс технологічним домінуванням.

Джерело : https://www.youtube.com/live/tCMZN17aAEo?is=Eg5YyBHnB7RDgt2m

Будьте в курсі подій

Підпишіться на нашу розсилку, щоб отримувати останні новини та оновлення.