Unis pour 
Осло та лаштунки крихкої дипломатії
Минулого тижня Україна зібрала партнерів в Осло за круглим столом. Поки що ці обговорення більше схожі на «переговори про переговори», але між американцями, українцями та європейцями вдалося досягти консенсусу.
Ключовим моментом став документ, який американський посланець Віткофф передав Володимиру Путіну в Санкт-Петербурзі. Російський лідер раптом погодився відновити переговори, попри свої звичні попередні умови щодо Донбасу, але Зеленський визначає червоні лінії, які не обговорюються:
Щодо нейтралітету: Україна повністю виключає будь-які розмови про свій нейтралітет чи обмеження чисельності армії. Формат і розмір збройних сил - це суверенне внутрішнє рішення.
Щодо НАТО Зеленський уточнює, що йдеться не лише про назву чи вивіску, а про чіткі відповіді щодо механізмів захисту: «Хто що робитиме і коли?», щоб Росія не змогла знову розпочати агресію.
Варіант Альянсу та альтернативні гарантії: На питання про членство Зеленський вважає, що найкращий варіант - це вступ до НАТО разом із сильною українською армією у складі Альянсу. Якщо Україна не вступить до НАТО, гарантувати їй безпеку мають США або США спільно з європейцями.
Фінансування оборони: Президент України говорить про потужну армію (потенційно до 800 000 військових) і ставить питання про співфінансування в НАТО, тобто чи готові партнери фінансувати таку військову структуру.
Відмова від російських диктатів: Зеленський наголошує, що ці гарантії в жодному разі не може диктувати російська сторона. Нинішні пропозиції американської сторони детально обговорюють з Україною, щоб визначити можливі варіанти та компроміси, не поступаючись основними принципами.
«Ми нічого ні на що не міняємо. Питання території - це червона лінія, яку можна обговорювати лише на рівні лідерів. В принципі, для нас це завжди було незмінним, але питання території, як кажуть американці англійською, обмін територіями, вони порушують уже давно. Ми нічого ні на що не міняємо. Є інші формати та пропозиції для комунікації. Усі мають зрозуміти одне: ми готові до розмови. Якщо територіальне питання розглядається на рівні лідерів, то інші питання можна опрацьовувати на рівні технічних груп. У листопаді можна обговорити все це. А це питання можна вирішувати лише на найвищому рівні, на рівні глав держав.»
Щодо гарантій безпеки президент України наполягає, що потрібні конкретні відповіді - через НАТО або через тверді зобов'язання США та європейців, - щоб не допустити нової російської агресії. Крім того, Зеленський рішуче застеріг від передчасного зняття економічних санкцій з Росії: на його думку, їх можна послаблювати лише тоді, коли конфлікт справді завершиться.
Напруга і прориви у відносинах зі США
Відносини Володимира Зеленського з адміністрацією Дональда Трампа проходили через особливо гострі фази. Президент України не відмовляється від своєї відвертості у відповідь на критику з Вашингтона і пояснює, що саме вона допомогла отримати конкретні та термінові результати:
- Розвідка: співпраця щодо російських балістичних ударів тепер працює на 100%.
- Starlink: після обмежень швидкості в минулому сервіс знову працює на повну потужність.
- ППО: це залишається одним з головних викликів і питанням постійних обговорень.
Щодо українських ударів по російських НПЗ - головного каменя спотикання з Дональдом Трампом - Зеленський пояснює їх суворою взаємністю та справедливістю, адже українська енергетична інфраструктура й далі зазнає масованих руйнувань.
Гуманітарні зрушення та перспективи
На місцях цей тиждень також приніс обнадійливі, хоч і обережні сигнали:
- Масштабний обмін полоненими: звільнено 270 українців, серед них 35 бійців «Азову» з Маріуполя та «Азовсталі».
- Домовленість про локальне перемир'я в Олешках: воно має дати змогу гуманітарним місіям працювати, а голодним жителям вийти з окупованої зони, попри заміновані дороги.
На питання, чим завершиться цей дипломатичний етап, Володимир Зеленський відповідає тверезо, але рішуче: Україна рухається дипломатичним шляхом. Щодо можливого енергетичного перемир'я чи майбутньої зустрічі на найвищому рівні президент каже прямо: «Ми рухаємося вперед. І це важливо.»