Вишиванка — це одяг, що несе світло. Вона є важливим елементом українського національного костюма та символом культурної спадщини.

Ця сорочка — не просто одяг: це оберіг. Вона має захисне значення від лих і небезпек: колись вірили, що вона захищає людину від злих сил і приносить удачу. Це наш захист і наш обладунок. Але вишиванка — це також закодовані символи й енергії, які ми передаємо навколишньому середовищу, гармонізуючись із ним. Кожен символ пов'язаний із певним кодом: це свого роду ієрогліфічне письмо, властиве Україні. Один із важливих секретів справжньої вишиванки полягає в тому, що орнамент має бути однаково чітким як зсередини, так і зовні. Тоді, торкаючись фізичного тіла, вишиті символи гармонізують ауру людини з навколишнім простором. Ми носимо їх на свята, адже справжні давні свята, пов'язані з народними віруваннями, — це не просто вихідні дні в нашому земному календарі: це дні космічного календаря.

Вишиванка — це традиційна українська сорочка або блуза з багатою вишивкою, яка має особливу енергетичну силу. Прикладом таких свят є Різдво, Великдень і Трійця. У ці особливі дні треба відкласти повсякденні справи й думати про свій Дух, свою Душу, а також виконувати деякі важливі ритуали: напередодні свята слід прибрати в домі й у саду, приготувати смачні святкові страви у достатній кількості, щоб прийняти й пригостити кожного, хто завітає, привітати рідних і близьких, вийти в сад, на вулицю — у зовнішній світ, щоб привітати його й висловити йому повагу святковим вбранням і радісним настроєм.
У ці дні не можна сваритися й думати про погане; треба налаштуватися на позитивні почуття, з вірою в те, що все буде добре. Українське слово «вишивати» має цікаву етимологію: воно походить із санскриту, де означає «освітлювати, сяяти» або «поширювати світло». Воно утворене від кореня viśv, що означає «всесвіт» або «всюдисущий», і має відтінок значення, пов'язаний із поширенням світла або знання. Справжня вишиванка завжди має бути білою — як колір світла.

Тканина має бути лляною, адже льон вважається магічною рослиною, блакитні квіти якої є дзеркалом неба, а стебло — зв'язком із матеріальним світом. Так само як людина є зв'язком між матеріальним і духовним світами. Оскільки в людському тілі духовний світ починається з чакри (або енергетичного центру) серця, найбагатша вишивка починається на рівні серця.
Сучасна різноманітність кольорів вишиванок і принтів має більш декоративний характер, хоча загальна тенденція до дотримання канонів автентичних традицій усе ж простежується.
На думку мудреців давнини, звичайний алфавіт було створено для лінивих, які не хотіли обтяжувати себе глибоким знанням символів. Колись, до появи алфавіту, уява й свідомість були настільки розвиненими, що символи й коди були звичайним засобом спілкування з усім навколишнім простором.
Цей текст є уривком із моєї книги «Україна. Київ — інша колиска Європи».