Федоров в прямому ефірі: Переклад французької прес-конференції Михайла Федорова від 16 липня 2026

Я хотів би сьогодні коротко підсумувати мою роботу як міністра. Насправді, моя діяльність у сфері оборони почалася раніше, зі початком широкомасштабної інвазії у 2022 році. Ви пам'ятаєте історію зі Starlink, Ілона Маска, потім про Армію дронів та так далі. Але моя робота у складі уряду президента розпочалася у 2019 році. Я, ймовірно, останній міністр з самого першого уряду, і останній, хто був звільнений від своїх обов'язків, чи то сьогодні, чи то вчора, чи то позавчора. І я буду чесно говорити, що протягом цих шести років разом з представниками фракції «Слуга народу», які присутні тут, ми вірно служили нашим ідеям та президенту в межах однієї команди.

Поділитися

Про підсумки роботи на посаді міністра оборони

Я хотів би сьогодні коротко розказати про підсумки роботи на посаді міністра оборони. Насправді моя робота в обороні почалася раніше, з початком повномасштабного вторгнення в 22-му році. Ви пам'ятаєте історію зі Старлінком, Ілоном Маском, потім Армію дронів і так далі. А моя робота в уряді президента почалася ще в 19-му році. І, напевно, я вже останній міністр, який був першим міністром з першого уряду і останній, якого сьогодні чи вчора, чи позавчора звільняли. І скажу чесно, що шість років, як і присутні сьогодні представники фракції «Слуга народу», ми вірно служили нашим ідеям, президенту в одній команді.

Я не будував політичної кар'єри, не створював власні компанії, не займався бізнесом. Можу сказати, що в оточенні президента точно є, напевно, людиною, яка його цінувала найбільше і цінує серед тих, хто в нього є. І ніколи його не підводив ні в чому. Як і не підводив, в принципі, вас. Не було корупційних скандалів, не було побудови якихось схем. Ми побудували цифрову державу з 19-го року. І це, якщо дивитися на опитування людей, напевно, найбільша взагалі реформа, яку громадяни України оцінюють як реформу, яка вдалася. Ми запустили Дію, Мрію, найкращий податковий режим в Європі — Дія.Сіті, взагалі змінили податкову систему для технологічних компаній. Потім ці компанії, які стали виробляти зброю, defense-компанії, пішли в цей режим. Ми будували телеком, пройшли важкі зими, у нас був зв'язок, у нас була велика кількість проблем, кібератак, але ми з вами побудували цифрову державу.

І далі з 22-го року ми почали займатися вже війною, будучи на посаді міністра цифрової трансформації всією нашою командою. І сьогодні я хотів би поговорити про підсумки своєї роботи не тільки за шість місяців, а з 22-го року. І мета моя — показати, що вдалося, тому що це, по суті, архітектурно важливі речі для того, щоб ми далі з вами могли бити ворога, далі відвойовувати наші землі, для того, щоб ворог не просувався, для того, щоб захищати наші міста, що не можна зруйнувати, що потрібно підтримувати, і в цілому підкреслити, які проблеми залишаються. Мені здається, що прийшов час поговорити з українцями як з дорослими: що є певні проблеми, які потребують вирішення, і не можна їх замовчувати. І я хотів би сьогодні про це поговорити.

Про презентацію, яка називається «наша з вами історія» - «Армія дронів».

Чому ця презентація називається «наша з вами історія»? У цього документа, який я вам покажу, є власна історія. Цей документ бачили тільки три людини, я, президент і дизайнер. Після початку моєї роботи в Міністерстві оборони, через місяць після того, коли ми почали робити аудит Міністерства оборони — щоб зрозуміти,  що взагалі відбувається, спілкуватися з військовими (класичний перший етап роботи в будь-якій інституції або організації) — ми виявили ряд проблем, які відверто підсвітили: що потрібно змінити для того, щоб ми могли досягнути нашої мети, зупинити ворога і підписати реально справедливий мир. І цей документ ми пройшли з президентом. Я показав йому, що нам вдалося.

«Наша з вами історія» — це історія моя з президентом, тому що всі заслуги, які на сьогоднішній момент є, я б їх не зробив, якби ми не були в одній команді. З іншого боку, тепер це наша з вами історія з українцями, тому що сьогодні ми вбиваємо ворога на 95% дронами. Ми з вами захищаємо наше небо дронами і робимо багато різних технологічних речей. І все почалося з 22-го року, коли ми прийняли таку безпрецедентну історію, яку тоді підтримав уряд: це підняття маржинальності для дронових компаній, відкриття ринку до 25%. Це одні з найкращих умов для створення бізнесу взагалі в світі. Ми проаналізували — всі країни це зробили. Далі ми запустили за задачею президента фандрейзингову платформу United24 і запустили перший збір — «Армія дронів». І тоді з'явився цей термін взагалі. Ми почали фандрейзити гроші, і ці гроші почали використовувати для того, щоб інвестувати в дрони, робити перші закупівлі. Міністерство оборони на той момент не купувало дрони, тому потрібно було приймати це рішення.

Фінансування та розвиток морських дронів

Далі — фінансування та розвиток морських дронів. Хочу вам нагадати, що перші морські дрони в більш-менш промислових масштабах ми почали з вами закуповувати завдяки зборам. І після цього вони почали вражати російські кораблі. Сьогодні вже є велика кількість компаній, є ринок, є державні замовлення, але ми з вами це починали як стартап, і ми це робили. Закупівля перших діпстрайків (далекобійних дронів). Я пам'ятаю, як першим діпстрайком ГУР вразив першу ціль, як дрон долетів. І ми тоді закуповували через ДССЗЗІ ці перші діпстрайки. І вони почали працювати й показувати результат. Сьогодні взагалі це наші далекобійні санкції, про які говорить увесь світ. Сьогодні це наша карта, яку неможливо приховати, і це також важлива частина нашої вже технологічної історії.

Система «Дельта

Це розвиток системи «Дельта». Ми її рятували, чесно скажу, від усіх главкомів, з якими я зустрічався, тому що була певна культура завжди щось робити з «Дельтою». Але на сьогоднішній момент «Дельта» — це те, чого потребує весь світ. Мережецентрична війна, побудована на найкращій електронній системі для ведення війни, яка народилася серед військових в нашій країні. І далі — це впровадження рот ударних дронів в Збройних силах. Потім це переросло в Сили безпілотних систем в подальшому. Але перші роти ударних дронів ми також запускали без державного бюджету. Ми шукали гроші серед компаній, купували пікапи, купували перші дрони. Тобто це була історія, в яку ми супервірили. Ми розуміли, що за цим майбутнє, і, незважаючи на все, знаходили ресурси, щоб цим займатися далі.

Електронні бали

Далі — це створення самих єБалів. Всі знають цю електронну систему, яка стала геймченджером та прикладом для всього світу. Завдяки цій системі наші підрозділи з поля бою можуть купувати засоби за електронні бали, які вони отримують за знищення ворога та за відеоверифікацію. Можуть через «Amazon для війни» — Brave Market — купувати дрони. І це допомагає перемагати нам в кожному інноваційному циклі, тому що кожні три чи два місяці оновлюються продукти. Це швидкі гроші, швидкі бали, які допомагають війську отримувати сучасні технології.

Сили безпілотних систем

Далі був підписаний указ про створення Сил безпілотних систем. Я пам'ятаю цю історію, ми були в кабінеті з президентом удвох, обговорювали давно вже створення безпілотних військ. І тоді ми написали цей указ, він був швидко підписаний. Сьогодні всі знають здобутки Мадяра, який добре виконує свою роботу і просто знищує російську техніку та цілі на полі бою. І ми всі пишаємося тим, що вдалося нам створити, яку систему побудувати. Потім запустилася лінія дронів, яка сьогодні вбиває кожного третього або, в залежності від місяця, четвертого росіянина на полі бою. По суті, на основі єБалів ми обрали найкращі підрозділи, тому що з'явилася система об'єктивного контролю, і почали давати пряме фінансування грошима цим підрозділам. І ці підрозділи почали зростати. Наша логіка була в тому, що якщо ми будемо підтримувати сильних, коли немає часу будувати систему (а систему потрібно будувати, і ми про це будемо говорити ще), то те, що ми можемо робити швидко — це допомагати сильним підрозділам. І ми почали фінансувати ці підрозділи. Групі Лазаря почали давати мільярдні кошти, підрозділам Альфи давати мільярдні кошти на розвиток. Мадяр і всі інші: Ахіллес, всі топові підрозділи — Рарог, К2, всі підрозділи, які ви знаєте, вони почали отримувати мільярди для того, щоб можна було інвестувати в це і сьогодні знищувати ворога. Це з'явилося на базі єБалів, створилося на базі ринку дронів і на базі рот ударних дронів. Розумієте, як все між собою поєднано, як фінансується і як реалізується.

Відкриття ринку вибухових речовин

Потім було фінансування і запуск відкриття ринку вибухових речовин, що є також важливим етапом розвитку нашої країни. Нещодавно, до речі, ми надали майже мільярд грантів для приватного сектору, для інноваційного виробництва. Ми відкрили ринок НРК (некерованих авіаційних ракет), відкрили багато інших ринків, але ось цей кейс є показовим, тому що було прийнято агресивне рішення відкрити ринок дронів-перехоплювачів і почати їх тестувати в бойовому режимі в кількох областях. Дати можливість приватним компаніям приходити в області, інтегруватися в систему ППО, тестувати в режимі реального часу на шахедах перехоплювачі і отримувати за це 10–20 000 доларів як мотивацію для того, щоб вони розвивалися. І це нестандартне рішення. Всі були проти цього рішення, але на Ставці президент сказав: «В бій ідемо». І ми прийняли це рішення. Сьогодні перехоплювачі збивають 70, 80, 90% шахедів, які летять на території нашої країни. Про НРК я вже трохи говорив, але той саботаж системи, який завжди існував — він стосується, напевно, кожної традиційної армії, це нормально. Тому є цивільний контроль, тому є певний діалог і тому є цей розвиток. Це нормальний процес, який повинен відбуватися. Але в минулому році нам вдалося законтрактувати 12 000 НРК, проти яких було дуже багато людей. Але, знову ж таки, політичне рішення — ідемо далі, контрактуємо. В цьому році буде закуплено 50 000 НРК, і це рекордна кількість, сьогодні викуповується все, що можна. До речі, ви бачите, що немає інформації про останні шість місяців. Цю інформацію можна прочитати в соціальних мережах, там все опубліковано. Сьогодні задача — пояснити архітектуру того, що ми робимо, а не конкретні проєкти чи результати по тому чи іншому напрямку. Задача — пояснити архітектуру всього, що відбувається, і чому це важливо для нашої країни.

Запуск дроно-штурмових підрозділів

Далі — запуск дроно-штурмових підрозділів. Прошу не плутати зі штурмовими підрозділами, а саме з дроно-штурмовими підрозділами, тому що неможливо в сучасних умовах не зробити технології ключовим елементом, від якого будується організація. Було прийнято рішення кілька підрозділів підтримати (Код 92, 1-й ОШБ) додатковим фінансуванням для того, щоб вони отримали ресурси і гроші показати, як завдяки в першу чергу дронам вибивати все, а потім заходити піхотою з мінімальними втратами і відбивати території. Код 92 разом з Хартією відбили Куп'янськ, і гроші, які вони отримали, вони змогли інвестувати в те, щоб у них була ця спроможність. Це приклад того, як повинна воювати сучасна армія: працюють дрони, потім працюють люди, і ми бережемо життя наших військових. Також ми вже говорили про операцію «Ашан» — це знищення техніки. Ця операція була якраз побудована на базі групи Лазаря і Nemesis, коли ми просто об'єднали велику кількість коптерів і запустили на 50 км за кілька ночей тисячі дронів, і було знищено більше ніж 700 одиниць техніки. Така асиметрична операція призвела до того (вона була в травні минулого року), що з травня по жовтень не було жодної механізованої атаки ворога. Ця техніка була просто знищена. А в цьому році ми повторили операцію «Ашан-2» і знищили за дві ночі 250 арт-установок ворога, тому що ми продовжуємо втрачати людей від російської артилерії. Також ми про це з вами говорили — регулярні рішення про фінансування Лазаря і Альфи. Сьогодні Альфа на першому місці по знищенню росіян, якщо ми говоримо про систему єБалів, Лазер також точно в першій п'ятірці. Тобто це те, що не стосувалося Збройних сил, а в цілому Сил оборони, і потрібно було відстоювати також ці рішення.

Відключення Старлінку для росіян

Також важливе рішення, яке відбулося на початку, і воно є архітектурно важливим — це відключення на початку нашої роботи в Міністерстві оборони Старлінку для росіян. У нас була розмова з Ілоном Маском. Коли прилетів перший шахед зі Старлінком над Києвом, потім центром Києва і навіть над будівлею Міністерства оборони, ми зрозуміли: якщо ми зараз не вимкнемо старлінки росіянам, то це стане нашою проблемою. Тому що керовані операторами шахеди, які не давляться РЕБом, будуть змінювати траєкторію польотів і зможуть знищити все наше ППО, Петріоти, F-16 і багато чого іншого. Тому була ця розмова. Був один відсоток, що вдасться це зробити, але Ілон сказав: «Давай просто поговоримо по відео». І це була наша перша розмова по відео, до цього завжди спілкувалися текстом. Ми переговорили, він сказав: «Я окей, я це зроблю. Білі списки». Він каже: «Тільки єдине — я змінюю правила й умови для покупців старлінків для великої країни». З точки зору бізнесу це виглядало катастрофічно, ніби як ваші люди скажуть: «Ілоне, що ти робиш?». Але завдяки побудові цифрової держави, яка була до цього створена, через ЦНАПи та через Дію була зареєстрована велика кількість старлінків. Сам SpaceX був в шоці, що ми можемо реалізовувати за лічені дні такі проєкти.

Створення малого ППО

Далі важливий етап — це створення малого ППО. Це також архітектурне важливе рішення, яке було вже після того, як ми почали працювати на посаді міністра оборони, і коли почала працювати наша команда. Ви знаєте, що ми запропонували Павла Елізарова. Він сьогодні, до речі, написав рапорт про звільнення зі служби. Я сподіваюся, що ще все зміниться, але наша ідея була побудувати систему малого ППО, яка буде перехоплювати мінімум 95% всіх шахедів та крилатих ракет завдяки організації та новим технологіям. Ми зіткнулися з багатьма проблемами для того, щоб до кінця це реалізувати. Ми про це ще поговоримо, але це також рішення, яке змінює те, як ми асиметрично взагалі організовуємо свою роботу для захисту від росіян. Ну і в цілому наша задача, яку ми вже декларували, тут немає нічого нового — це максимально зупинити просування ворога, зробити так, щоб примусити ворога зупинитися. Ми цю доктрину назвали Airland Economy. Максимально перехоплювати крилаті ракети, дрони, балістичні ракети. Зупинити просування ворога на полі бою і зробити так, щоб Росія не могла фінансувати війну. І всі рішення в Міноборони ми приймали, виходячи з цього плану — чи це в рамках концепції, чи не в рамках концепції. Займатися університетами важливо, але важливо побудувати систему малого ППО. Будувати коледжі важливо, але важливо зробити організаційні зміни на певній ділянці фронту і так далі. Тому це наша філософія, система координат, з якою ми працювали.

 

 

Ключові проблеми міноборони

Які проблеми я зрозумів після місяця роботи всередині Міністерства оборони, про які ми проговорили?

Перша проблема:  ми воюємо зараз більше на тактичному рівні, а Росія завжди працює на оперативну глибину. Росія так доктринально була побудована, вона взагалі створила цю концепцію практично. Наша ж організація була побудована і зараз тільки трансформується в корпусну систему, коли у нас все було більше на тактичному рівні. Ви бачите, зміна роботи на оперативному рівні, мідл-страйки — все це змінило ситуацію.

Друга проблема: — це те, що корпусна система не до кінця запрацювала. Тобто в нас є корпуси успішні, які щомісяця просуваються вперед або не втрачають території. І є корпуси, де змінюються постійно командувачі. У нас є корпуси, які стали вже школою, філософією, і є корпуси, про які ми навіть не знаємо, скільки там бригад і що там відбувається. Насправді від організації залежить все, але корпуси не отримують і не розподіляють увесь ресурс на бригади всередині. Чому є корпуси, в яких 5 бригад, а є де 12 бригад?

І тут ми підходимо до  третьої проблеми — це розірвання бригад та корпусів. Є бригади, які навіть не можуть зібрати докупи всі свої батальйони. Виривається батальйон з однієї бригади, кидається в іншу. В такій системі неможливо побудувати систему управління.

Четверта проблема: ніхто ні за що не відповідає, це взагалі класика. Тобто завжди винні і розслідування проводяться по тим людям на фронті, які в принципі виконували певні задачі, завжди спускається відповідальність на когось. Це просто культура, яка створилася за роки: ніхто не несе відповідальності, завжди винен хтось інший, або «буде розслідування, і ми визначимо, хто винний».

П'ята проблема : постійна заміна командувачів. Це також постійна проблема, яка відбувається. Зміна командирів бригад: приходить командир бригади, попрацював місяць — його знімають, прийшов інший — його знімають. Це дуже пов'язано з пунктом, що ніхто ні за що не відповідає, але при такій організації неможливо вести справу, неможливо щось прогнозувати і планувати.

Шоста проблема: постачання не через корпуси. Це також проблема, про яку я вже трохи говорив. Проблема постачання кардинальна, тому що ми за останні п'ять місяців закупили дронів більше, ніж за увесь минулий рік, а більшість підрозділів цього не відчули, тому що розподіл ресурсу відбувається в ручному режимі: лояльний отримав, нелояльний — не отримав. Це призводить до того, що підрозділи не можуть планувати своє майбутнє. Тому ми запустили проєкт — чотири місяці було пекло. Воно, до речі, пов'язано з блокуванням ініціатив та бюрократичною перестрілкою. Це призвело до того, що ми чотири місяці погоджували простий проєкт — базове забезпечення бригад дронами. Якщо ми закупимо велику кількість дронів, давайте робити так, щоб кожна бригада і корпус отримували певну кількість ресурсів, щоб планувати свої подальші дії на полі бою. І після чотирьох місяців просто змін ми підписали цей наказ, і нам вдалося це запустити. Побачимо, як це реально запрацює у війську.

Сьома проблема:  ізоляція та токсикація тих, хто розвивається. В тебе виходить — «красава», а потім відстійник, Драпатий, третя догана, до побачення. Вибачте, Драпатий, думаю, вам після цього виступу буде четверта догана. Мені не хотілося б цього робити, але в нас вже немає виходу про це не говорити. Тобто, якщо людині щось вдається (як Лазарю в Повітряних силах) — окей, не будемо два місяці давати тобі підписувати якогось командувача, не будемо давати розподіл, давайте проведемо навчання для тебе, для того, щоб ти займався бюрократією, а не роботою і так далі. Тобто це постійна проблема, яка є. Не можна реалізувати жодний системний проєкт, тому що постійно стикаєшся з проблемою: «А навіщо? А як? А давайте продавлювати». Є багато різних проєктів, про які я говорив під час мого виступу в парламенті — про те, що ми можемо зробити це, нам потрібно закопувати логістику, тоді зміниться ситуація на полі бою, зараз буде другий фронт в повітрі, але для цього потрібна організаційна спроможність робити це далі.

Стирання людського капіталу без аналізу.

Насправді ми провели велику роботу: ми побудували вперше систему аналізу втрат на полі бою в режимі реального часу. Щоденно почали отримувати звіти по втратах, але рішення, кого підтримати, а кого не підтримати, кого посилити, а кого не посилити, не приймаються на основі даних. Вони приймаються на основі лояльності, і не можна розвивати систему, виходячи з цього. Блокування ініціатив та бюрократична перестрілка: за шість місяців в Міноборони ми не змогли створити центри компетенції, змінити організаційну структуру, тому що Генеральний штаб не підписує цю структуру — бо назва не така, бо щось не таке. Тобто не потрібно залучати нових людей, які здатні генерувати ідеї. Ми завжди це хакали якимись нестандартними рішеннями і продовжуємо хакати, але в цілому це не працює, якщо ми говоримо про серйозну систему. Ми не змогли перевести більше ніж три чи п'ять людей за весь час в Міністерство оборони. Уявіть собі: воююча країна, яка генерує рішення, не може перевести людей в Міністерство оборони, тому що є певне блокування. Ну і постійна брехня — вона стосується і мене, ніби я замовник розслідування щодо «Скель». Ні, не я створив «Скелі» чи будь-який інший підрозділ і допустив те, що там відбувається, а ніби я запустив медійну кампанію, чи хтось ще щось зробив. Це така культура, яка в цілому створилася, яку потрібно просто викорінити, тому що по-іншому ми не зможемо здолати ворога, в якого те ж саме відбувається в системі.

Які рішення тоді були запропоновані?

Це кардинальні кадрові рішення: зміна і главкома, і зміна начальника Генерального штабу. Я сьогодні обіцяв, що нам потрібно поговорити як з дорослими людьми. Насправді у нас немає іншого виходу, якщо ми хочемо перемогти ворога асиметрично, з мінімальними втратами, де сильні лідери й командири будуть розвиватися, а їх не будуть придушувати, не будуть списувати, відправляти догани і так далі. Сучасна організація, побудована на технологіях, потребує лідерства в управлінні. Це багато сенсорів, це робота з айтівцями, робота з розумними людьми, залучення їх без величезних ресурсів і без великих заробітних плат. Це взагалі інший менеджмент, який повинен бути. Призначення сильних командирів корпусів. У нас є кілька корпусів, які ми всі знаємо: Трійка, Хартія, восьмий корпус ДШВ — є багато корпусів, які показують результати. Але є багато корпусів, в яких знаходяться по 13 бригад, і вони не можуть побудувати управління. Ми не знаємо, хто там за що відповідає, хто був призначений і хто несе взагалі за що відповідальність.

Дроно-штурмові війська.

Це зміна концепції того, як ми застосовуємо піхоту. Зараз підписаний указ на створення оперативних військ реагування. Я сподіваюся, що це і буде основою дроно-штурмових підрозділів у тому плані, що воюють технології, і ми втрачаємо дрони, а не людей, а потім заходить піхота. Нам потрібно боротися за кожну людину, ми просто не зможемо робити таку саму кількість по мобілізації, як роблять росіяни. Нам потрібно бити асиметрією. Все, що в нас виходить, воно стосується технологій і асиметрії. Це вирівнювання лінії фронту та впровадження доктрини. Тут не буду йти довго в деталі. Мається на увазі, що нам потрібно не втрачати людей там, де ми можемо їх не втрачати, а відштовхуватися від рельєфу, ситуації і зробити так, щоб ми мінімально втрачали людей, при цьому побудувавши рубежі захисту, які дозволять максимально сточувати ворога і зупиняти його просування.

Розподіл усіх ресурсів через корпуси.

Ми насправді про це говорили: це люди, дрони, арта, навчання і так далі. Корпуси стоять на ділянці, а не просто відповідають за розподіл чогось. Хто відповідає за ділянку фронту? Бригада. Так, бригада знаходиться в рамках корпусу, і корпус повинен працювати на оперативну глибину, щоб зменшувати навантаження на першу лінію. Але бригада не отримує мідл-страйки для цього — корпус отримує. Тобто є ситуація, в якій ніхто в результаті не відповідає за першу лінію. І тому задача цього базового рівня забезпечення — якраз зробити так, щоб у бригад і у корпусів з'явилися засоби для того, щоб вони могли виконувати свої задачі і щось прогнозувати. Також це історія, яка, можливо, не зовсім стосується сьогоднішньої зустрічі, але нам потрібно побудувати Академію сучасної війни. Нам потрібна школа лідерства, і нам потрібно, щоб президент створив цю академію, щоб у нас з'явилася школа, яка навчає, як воювати. Щоб у нас з'явився вишкіл капітанів — такі школи, де ми показуємо сучасну доктрину, що ми робимо, що в нас працює на фронті, як ми застосовуємо цей досвід, щоб ми генерували нових лідерів, які будуть здатні розвиватися, керувати штабами та підрозділами.

Консорціум по балістиці та антибалістиці.

Тут є хороші новини: в понеділок був підписаний цей консорціум, і тут все рухається. Закриття неба — ми сьогодні з вами проговорили, які є організаційні проблеми. І перемога в економічній війні — тут все також рухається на сьогоднішній момент достатньо непогано.. Що додатково? Трансформація самих Сил оборони, відкриття контрольованого експорту та придушення корупції на закупівлях. Про закупівлі, я думаю, у вас будуть питання, ми на них повідповідаємо, але насправді нам вдалося зробити багато чого: і експорт відкрити (і скоро він запрацює), і придушити корупцію на закупівлях — ми почали перші етапи.

Це важливий слайд, який показує, до чого приводить асиметрія і сміливість українських воїнів. Це втрата і деокупація територій, починаючи з жовтня по червень. Червоне — що ми втратили, жовте — що нам вдалося відбити. Ви бачите позитивну тенденцію. Старлінк у січні-лютому став повністю геймченджером ситуації. Росіяни не змогли замінити Старлінк нічим. Росіяни продовжують втрачати людей, піхоту. В них групові наступи йдуть уже не малими групами, а поодинокі, і в них виникають великі проблеми через це. Це втрати росіян помісячно. Яка ситуація відбувається? Ми продовжуємо завдяки системі єБалів збивати 27–35 000 росіян. Наступний слайд також є важливим через систему єБалів — це статистика уражень БПЛА на 20+ кілометрів. Подивіться динаміку: скільки ми на 20+ км вбивали в січні і скільки ми вбиваємо цілей в червні. Система, яку ми створили в закупівлях, і правильні закупівлі в лютому місяці, коли наблизили кошти (знову ж таки, не буду про це сьогодні повторюватися, тому що це можна прочитати в соціальних мережах), призвела до того, що така статистика з'явилася, попри той супротив, який постійно доводиться долати для того, щоб цього досягнути. А це 50+ кілометрів, подивіться, яка динаміка.

І, в принципі, на цьому слайді, я думаю, ми можемо перейти до відповідей на питання. Правильно, Сніжано? Так. Прошу, будь ласка, піднімати руку. Вам будуть давати мікрофон. Почекайте, будь ласка, і будемо працювати у форматі «питання-відповіді». Так, бачу мікрофони. Давайте Politico.

Про конфлікт із Сирським

Журналіст з Politico: Добрий день. Дякую дуже за презентацію. Вчора говорила з вашими критиками, і вони сказали, що, в принципі, ми тут стали всі жертвами битви двох его: вашого і Сирського. Я хотіла дізнатись, чому дійсно не вийшло з Сирським у вас працювати? Бо у вас же, в принципі, одна ціль — виграти війну має бути. Але ось ви описали те, що робили в Генштабі з вашими ініціативами. Ну, мені неясна логіка: навіщо їх гальмувати, якщо у нас одна мета? Могли б ви розказати, чи не стали ми жертвами его? Дякую дуже.

Федоров:  Да, да, можу відповісти на це питання. Насправді, коли президент сказав, що не планує змінювати Сирського, це його рішення як Верховного головнокомандувача. І я з цим рішенням повністю погодився і сказав "Значить, я буду вчитися працювати з ним, тому що все-таки наш клієнт український народ, а не якась інша, а не хтось інший". І тому приходиться працювати. Але ми стикнулися з тим, що всі ініціативи, які ми пропонуємо, вони почали блокуватися. І Сирський, враховуючи всі проблеми, які ми сьогодні говорили, не готовий особисто в очі відкрито говорити про проблеми. Він готовий ходити особисто на зустрічі, плести інтриги, думати, що хтось замовив в медіа якусь кампанію, а не проблема в тому, в діях, які відбуваються. І це призвело до це призвело до того, що по факту він поставив ультиматум, да, як ми з вами знаємо.

І замість того, щоб придумати, як асиметрично перемогти Росію, в чому задача главкома, він придумав, як розколоти країну, де ми сьогодні з вами знаходимося. І в цьому є велика проблема, тому що я по своєму характеру типа не ходжу жалітися про ті проблеми, які є. Є аналітика, я прийшов, є такий: "От якщо ми хочемо виграти, потрібно робити ось це". Але я не ставив умов, або я, або Сирський. Я сказав: "Будемо, значить, перемагати Росії з таким главкомом".

Тому що насправді Сирський у 22-му році врятував нашу країну — в тому числі він брав участь і провів Київську операцію, Харківську операцію, Херсонську, багато різних операцій. Ми не можемо недооцінювати такого командира. Але війна повністю змінилася. Дрон змінює свою архітектуру або з'являються якісь нові фічі щонайменше чотири рази на рік. 20–30 разів змінюються певні речі в технологіях. За рік система управління змінилася, і ми повинні змінюватися. Ми не можемо їхати на тому, що було тоді. Тому ми маємо розуміти, що було добре тоді, і що нам потрібно зробити зараз для того, щоб перемагати Росію. Український народ залишається нашим замовником у цій роботі. І тому я не думаю, що це проблема его, гадаю, тут є інші причини. Але на той момент я був готовий працювати. Проте, як я вже кажу, багато документів не підписано. Я відверто говорив: «Давайте, бюрократично ми вміємо грати, давайте це зробимо». Мені сказали: «Не чіпай». І я терпів і був готовий спокійно працювати, поки главком не поставив ультиматум.

Колеги, давайте, будь ласка, у кого є ще питання? Так, давайте. Ось тут заспекотно у нас з вами, вибачте за це, будь ласка, чесно.

 

 

Про подальші плани і розмову з президентом:

Журналіст Reuters : Розкажіть, які ваші подальші плани зараз і який результат вашої розмови з президентом, яка відбулася вчора? Чи запропонував він вам якусь подальшу роль? Якщо так або ні, які ваші плани?

Федоров: У нас була нормальна розмова вчора з президентом. Він запропонував стати радником або знайти якийсь інший шлях залишитися в команді. Від посади радника я відмовився. У мене ніколи не було цілі стати міністром, залишатися міністром чи шукати собі посади. Сьогоднішня зустріч з вами і те, що я роблю — це те, як я вважаю за правильне діяти за своїми внутрішніми цінностями. Я вважаю, що потрібно сказати правду, ти не можеш бути заручником якихось зобов'язань. За всі роки мене не можна в чомусь прокритикувати — що я займався політичною діяльністю, корупцією, будував якісь схеми чи займався подібними історіями. Я шість років поруч з президентом робив реформи і був у тих гарячих точках трансформації країни, куди мене відправляли.

Але сьогодні питання не про мене, сьогодні питання про всіх нас. Ми або закриваємо очі й говоримо: «Окей, нехай буде все, як було», або ми говоримо: «Стоп, український народ взагалі вміє воювати». Український народ у 22-му році вийшов і показав росіянам, що вони його недооцінили. І українці мають інструменти, щоб зупинити зараз ворога. Ми не повинні бути як росіяни. Ми повинні змінювати підходи і повинні говорити правду. Тому розмова була нормальна, але вибір, напевно, був зроблений чи буде зроблений, я не знаю. Сьогодні моя задача — показати, що ми зробили, і сказати про ризики, які нас з вами чекають, тому що я чотири роки цим займаюся 24/7. Я не хочу потім дивитися своїм дітям в очі й думати про те, що я не сказав про те, що відбувається реально. До речі, більшість того, що я вам сьогодні озвучив, я говорив постійно. Ви можете подивитися мої інтерв'ю. Я не вийшов із сенсацією, яка говорить про щось абсолютно нове і шокуюче. Я просто систематизував і показав, з якими проблемами ми стикаємося і що потрібно зробити.

 

Про мобілізацію

Forbes Ukraine : Ми читали і бачили, що один із закидів до вас — це те, що ви не змогли вирішити проблему мобілізації. Водночас є очікування, що Росія восени проведе мобілізацію. Скажіть, будь ласка, яка ваша відповідь на цей закид і на питання щодо російської мобілізації? Яким був ваш план, щоб протидіяти їй? Дякую.

Федоров: Дивіться, я шість місяців на хейт по мобілізації не відповідав взагалі для того, щоб не допустити ситуації, яка виникла сьогодні і до якої, по суті, нас довів главком і Генеральний Штаб, не знаю, хто там архітектор цієї історії. Я мовчав, щоб не казати «це не я» і не уникати відповідальності, яка може бути. Але кому підпорядковуються ТЦК? Сухопутним військам. Кому підпорядковуються Сухопутні війська? Главкому. І Генеральний штаб безпосередньо займається та опікується цими питаннями. І полісі сформовані ними. Бувають ситуації, коли доводиться вживати жорстких заходів, тому що немає відповідальності за напади на ТЦК. Тут немає чорно-білої сторони.

Але давайте говорити відверто, якщо ми домовилися говорити як з дорослими людьми: питання мобілізації неможливо вирішити, якщо не вирішити ті системні проблеми, які я вам показав. Знаєте, що зараз обговорюють молоді люди? Вони обговорюють не нові контракти, які ми запустили — дворічні, 14-місячні і так далі. Вони обговорюють конкретні негативні кейси і ситуації в штурмових підрозділах, які сталися під час повномасштабної війни. Давайте не узагальнювати все, але конкретні ситуації там відбулися. Тому

неможливо вирішити питання мобілізації без нового суспільного договору і без реальних змін у війську.

Чому Третя штурмова бригада — одна з найбільших і найефективніших по всій лінії фронту? Тому що там побудовані процеси, тому що є відповідальність за свою смугу, всі підрозділи зібрані всередині, є чітка вертикаль, є доктрина, нормальне забезпечення і є лідерство. З ким там не зустрінешся — HR-скіл у людей, які підбирають кадри, такий, що всі толкові й розбираються в будь-якому питанні. Або Хартія, або інші підрозділи, які показують результат — там подібних проблем із мобілізацією немає. В Хартію черга щонайменше з 2 000 іноземців, які хочуть приїхати зараз воювати. Корінь проблеми насправді в нашому «продукті»: а що ми продаємо? Якщо ми продаємо брехню, хаос і безвідповідальність у стилі «іди-іди, там не заміновано», то результату не буде. Нам потрібно кардинально змінити наш продукт. Українці це заслужили своєю роботою і своєю службою. В армії є величезна кількість людей, які можуть робити набагато більше речей, якщо їм дати свободу і підтримати їхнє лідерство — і вони не будуть тікати з поля бою.

Всі ці фейки про те, що Сирський може тримати фронт тільки тому, що він такий диктаторський лідер авторитарного типу — неправда.

Українці зупинили росіян, тому що самі прийняли таке рішення: вони вийшли і зупинили. Українці вміють брати на себе відповідальність, їм не потрібна зверху людина з дубинкою, яка буде пхати на першу лінію на 10–15 днів під дрони. Українці самі приймають рішення, йдуть, беруть на себе ризики, самі сидять в окопі й знають, що роблять це заради своєї родини, бо вони несуть відповідальність. І ці хлопці сьогодні тримають усю геополітичну ситуацію у світі. Їм потрібна повага, їм потрібні нормальні контракти, чіткі терміни служби, можливість переведення. Їм потрібні нормальні лідери, які їх слухають, нормальна соціальна підтримка і багато інших речей, які ми повинні впровадити, будуючи системні рішення.

Про реакцію союзників

Ірина Кожухар, Укрінформ: У вас досить тісні стосунки склалися з міжнародними партнерами. Чи телефонували вам колеги? Якщо не можна називати прізвищ, то скажіть хоча б, скільки країн цікавилися, чому стоїть питання про відставку. І друге питання: чи правда, що ви пропонували на посаду главкома дві особи, які президент не підтримав?

Федоров: Щодо того, кого пропонував: насправді я президенту сказав, що цей вибір повинен зробити він особисто. Він має провести десятки зустрічей і розібратися, хто насправді спроможний виконувати ці задачі. Тому що це повинно бути його рішення, а не моє. Є система аналітики, видно, як рухається фронт і хто несе за нього відповідальність. Все це в системі відцифровано: скільки квадратів хто втратив. Можна зробити висновки, поспілкуватися й обрати і главкома, і начальника ГШ. У нас в країні є командувачі, які своїм лідерством показали, що вони цінують людей, не плетуть інтриг, а воюють заради досягнення результату. Тому це було не зовсім так.

Щодо іноземних партнерів: звичайно, багато хто телефонує. Я не перебуваю в уряді у вигнанні, тому ні з ким офіційно таких тем не обговорював, просто читаю повідомлення. Що я можу прокоментувати? Це наша внутрішня історія, те, що в нас тут відбувається, і ми про це говоримо з українцями. Я прочитав повідомлення від Бориса (міністр оборони Німеччини), оскільки Німеччина зараз найбільше допомагає, я його дуже ціную. Він неймовірний міністр оборони, новий європейський Черчилль, який своїм лідерством переломив ситуацію в Німеччині заради допомоги Україні й підняв тему війни на топовий рівень. Багато міністрів телефонували, навіть дзвонили супертехгіганти, пропонували роботу. Я сказав: «Так, стоп, стоп, мені дуже приємно». Алекс Карп телефонував — це власник Palantir, каже: «Давай ми дещо зробимо зараз», але я відповів, що поговоримо про це потім.

Я думаю, міжнародного тиску бути не повинно, це наша внутрішня історія, яку ми маємо вирішити всередині країни: передомовитися, укласти новий суспільний договір, зупинити росіян у небі й на землі. Ми показали, що можемо це робити, і далі — примусити їх до миру на наших умовах. Іншого сценарію не існує.

Про майбутню роботу у взаємодії з главкомом

 Юлія, ТСН. Пане Михайле, скажіть, от ми зараз бачимо, що депутати вже перенесли голосування за нового міністра, люди вийшли на вулиці на вашу підтримку. Можливо, сценарій переграється і ви залишитеся? Якщо так, чи лишилися б ви? І як у такому разі ви бачите майбутню роботу у взаємодії з главкомом, який, на жаль, залишається?

Федоров: Давайте так: мудрий український народ ще не вирішив, хто залишається, а хто ні, тому давайте почекаємо. Це по-перше. По-друге, міністр оборони — це квота президента. Ми сьогодні бачимо, що вийшли люди, але

Український народ вийшов не за конкретного міністра Федорова, він вийшов за себе. Тому що з'явилися надії, відбулося перехоплення ініціативи на полі бою та в небі. А зараз ця траєкторія ламається, і ми з неї звертаємо — є такий ризик, і люди вийшли за це. Український народ відчуває, коли щось відбувається не на основі тих цінностей, які тут виховуються, тому й виникла така реакція.

Буду я далі чи не буду — зараз мова взагалі не про мене. Ми з президентом точно маємо це питання ще раз обговорити, ми з ним сьогодні також мали розмову по телефону. Ключове завдання і корінь проблеми — ось про що йде мова. Якщо ми вирішимо цей корінь проблеми, у нас в країні достатня кількість фахових людей, які можуть займати ті чи інші посади.

Тобто, в принципі, я б погодився працювати за умови, що не буде Сирського.

Я ніколи не ставив умов, але мені не потрібна посада міністра оборони просто для того, щоб бути міністром. Мені потрібна ця посада, щоб перемогти у війні. В поточній конструкції, яка є зараз, особисто я не знаю як перемогти.

Про результативність першого етапу мобілізаційної реформи

Громадське: Вітаю. Я хочу повернутися до питання про мобілізацію. Яка результативність першого етапу мобілізаційної реформи і що тепер з нею буде? І чи правда, що на рівні Генерального штабу теж був спротив проти цієї реформи? Нам сказали військові, що досі нуль інформування про особовий склад.

— Дивіться, не хочу, щоб наша прес-конференція перетворювалася на мої скарги на Генеральний штаб, ми все-таки говоримо про архітектурні речі. Ви проінформовані про те, чи допомагав хтось, чи ні. Є підрозділи, які мають сталеві процеси, вони активно підписують контракти й рекламують їх усередині. От Код 92 (вибачте, що знову про них), я знаю, що там Флінт — це людина, яка брав участь у деокупації Куп'янська своїм підрозділом, а потім виконував завдання на півдні. Його перекинули на Запоріжжя, він почав нищити мости, забезпечуючи ізоляцію Криму дронами, почав вибивати техніку. Нереальний професіонал, людина, заради якої я сьогодні тут стою — от заради таких, як Флінт. Згодом його перекинули на Харківщину чи в інше місце з офіційною причиною, що там є проблема, яку треба вирішити. Але насправді його перекинули, щоб забрати із Запоріжжя, де він мав успіх і асоціювався зі мною. І в цьому є велика проблема.

Якщо говорити про Флінта, у нього, здається, 3 чи 4 000 людей підписали контракти, тобто все залежить від конкретного підрозділу. А як відбувається інформування? Неможливо реалізувати реформу контрактів одноосібно з Міністерства оборони, Генеральний штаб повинен бути повноцінним учасником цього процесу. Але дам вам такий спойлер (сподіваюся, начальник Генштабу не образиться, це не його персональна інформація) — Гнатов підписав наш контракт.

Про корупціонерів

Журналіст:  Багато вже говорили про вашу взаємодію з Головкомом, але ми не зачепили ще питання корупції. Скажіть, будь ласка, як ви думаєте, хто з корупціонерів або компаній-корупціонерів причетний до вашого звільнення також? І що ви зробили на своїй посаді, щоби перерізати корупційні потоки?

Федоров: Ми з першого дня, як прийшли, запустили нову систему закупівель, основану на даних. Раніше Генеральний штаб просто писав перелік компаній, у яких потрібно купити вироби. Ми змінили систему, впровадили новий наказ, згідно з яким потрібно обирати постачальників серед топ-10 компаній за рейтингом у системі єБалів, по датечейн та по замовленнях на Brave Market. Обираються лідери по кожній категорії, і 80% дронів закуповуються саме у цих топів, щоб покращити якість забезпечення на фронті — бо сьогодні туди постачається стільки непотребу, що над якістю довелося серйозно попрацювати. А решта 20% закуповується через відкриті тендери.

Це був перший крок, і він кардинально змінив якість закупівель. Другим кроком ми запустили відкриті тендери. Спершу закупили 155-й калібр дальньої дії. І ми зекономили колосальні кошти. Уявіть собі, серед переможців було п'ять компаній, а також одна відома фірма, у якої нещодавно проводилися обшуки. Вона виходила з публічною позицією, ніби ми знищуємо артилерію (всі ці фейки про артилерію виникли через те, що ми просто відмовилися від короткого ствола і почали закуповувати дальній). Вони думали, що зможуть якось домовитися чи що тендер зірветься, а коли зрозуміли, що процес іде прозоро, доєдналися шостою компанією і знизили ціну на 1000 доларів на кожному снаряді. На кожному снаряді! Це яскравий приклад того, як працюють прозорі тендери.

Потім ми запустили тендер на мідл-страйки, ми його називаємо «Кримстайл» — це 150–160 000 дронів. На цей тендер подалися 59 компаній, і це наша величезна конкурентна перевага, адже здешевлення становитиме 20–30%. Ми зекономили понад 100 мільйонів доларів лише на тендері по артилерії. Якщо загальний бюджет на дрони складатиме понад 20 мільярдів доларів, то 20% економії на таких обсягах — це величезні кошти, які ми можемо інвестувати в інші технологічні напрямки.

Зрозуміло, що через це ми зупинили велику кількість сумнівних контрактів, які напряму підписувалися з іноземними та українськими компаніями, про які я навіть не знав, коли прийшов на посаду.

Ми максимально намагалися запустити велику кількість відкритих тендерів і на діпстрайки, і на FPV-дрони. Найближчим часом вони мали стартувати, і я щиро сподіваюся, що вони так чи інакше запустяться, бо це величезна економія і можливість для компаній працювати на вільному ринку без корупційних ризиків. А корупції насправді багато: до нашого приходу були навіть начальники департаментів, які фактично призначалися і лобіювалися приватними компаніями.

Кого з командувачів треба зняти через неефективність

«Українська правда»: Дякую, що ви в нас є і були. У мене буде два запитання. Перше: якщо ми вже говоримо з вами щиро, кого з командувачів оперативних командувань, корпусів і бригад, на вашу думку, треба зняти прямо тут і вже через неефективність і гальмування якихось важливих речей?

І друге запитання також, якщо ми вже говоримо з вами щиро: чому, на вашу думку, президент, обираючи між вами з одного боку і Сирським та Ігнатовим з іншого боку, прийняв своє рішення все-таки на користь Сирського та Ігнатова?

Федоров: Що стосується різних командувачів. Давайте, я не хочу, знову ж таки... Наша задача з вами — поговорити як з дорослими і не підірвати обороноздатність нашої країни. Щоб зараз не виглядало так, що я вийшов і почав по прізвищах конкретно звільняти людей або ставити на цих людях якесь клеймо. Для цього повинен прийти главком, начальник Генерального штабу, зробити власний аудит, спільно з Міністерством оборони прийняти рішення на основі додаткової інформації, якою володіє тільки Генеральний штаб — наприклад, як БРКи (бойові розпорядження). Прийняти рішення, тому що ми часто бачимо певну статистику втрат, але не бачимо, що БРКами підпорядковані ще інші бригади або батальйони до цих полків, наприклад. Тому тут потрібно провести роботу. Я зараз не готовий говорити по кожному напрямку, і це буде некоректно з мого боку.

Друге: чому президент обрав сторону Сирського? Ну, по-перше, я знаю президента 7 років. Вважаю, що він ще не обрав сторону Сирського. Я сьогодні з ним говорив і сказав йому: «Я, знаєте, поступаю по совісті». Я з ним пройшов шлях. Він за 7 років мене як члена команди, в принципі, ніколи не підводив, як і я його. Зараз є ситуація, в якій і він, і я поступаємо, враховуючи якийсь свій власний погляд на цей світ. І це нормально, що я так вийшов... Ну, в нас такого не було ще. Напевно, він прийняв рішення. Він нормально на фракції вчора про мене говорив, я сьогодні, ви бачите, з повагою про нього.

Але коли до нього приходить 90% людей, у яких сталися проблеми після нашої роботи в Міністерстві оборони, йому важко, напевно, як людині і менеджеру все це проаналізувати і прийняти правильні рішення. Але, знаєте, як я не пам'ятаю, хто це казав, що ми завжди приймаємо рішення правильне після того, коли приймемо всі неправильні. Тому я впевнений, що президент чує український народ, він знає, що робити, і 100% ситуація буде виправлена.

Bloomberg: Дуже дякую за можливість поставити запитання. В мене, по суті, два запитання. Коли ви говорили з президентом Зеленським, як саме він сформулював незадоволення вашою роботою? Тобто, що саме його не вдовольнило? Чи, можливо, все-таки це ви сказали, що не можете працювати в поточних умовах з огляду на те, що головнокомандувач Збройних сил залишається?

І ще одне запитання, якщо дозволите. Ми знаємо, що західні партнери незадоволені тим, що молоді українці можуть виїжджати і не можуть бути залучені до лав Збройних сил. Була інформація, що ви були одним з рідкісних урядовців, хто був проти цієї ініціативи. Чи могли б ви це зараз підтвердити чи спростувати? Дякую.

Михайло Федоров: Дякуємо. Що стосується нашої розмови з президентом — давайте я не можу всіх деталей розкривати, але там, в принципі, не було вибору: Сирський, без Сирського і так далі. Я думаю, що рішення було прийнято раніше. Але конкретних аргументів, що не так... Ну, у нас нормальна розмова була, але не було там аргументів конкретних, що не так. Просто є незадоволеність.

Незадоволеність — те, що вже, в принципі, в медіа написано. Є незадоволеність тим, що військове керівництво говорить, що я їм якось там заважаю чи не допомагаю, чи я не знаю. Вони мені в обличчя ніколи жодного разу нічого не говорили. У мене така управлінська модель завжди і практика — все говорити в обличчя. Я ніколи в обличчя не отримував зворотного зв'язку, хоча говорив багато. А коли помилявся (у мене були випадки), я набирав, казав: «Дивіться, неправильний документ підписав, виглядає погано, вибачте», — і відкатував документ. Але ніколи не плів якісь інтриги, щоб ходити щось колись там замовляти — не знаю десь щось, якісь статті, Telegram-канали і так далі. Ось тому я думаю, що в цілому цей тиск... Може, якісь інші причини є, але чогось нового не можу тут вам сказати.

Щодо рішень, проти яких я був чи не був: дивіться, рішення було прийнято, я був в команді — значить, був за.

Микола Княжицький, депутат ВР від партії  «Європейська солідарність»: Пане Михайло, ми голосували за вас. Я вам хочу подякувати за ті зустрічі, які ви проводили з депутатами з усіх фракцій, незважаючи на те, чи це більшість, чи це опозиція. Було все зрозуміло, що ви кажете, ми це підтримували. Зараз певна криза в парламенті. Є колега Потураєв, який написав заяву про складання повноважень, інші не знають, як голосувати. Ви не були політиком, а скоріше менеджером, але зараз ви в політиці. Люди вийшли за вас на вулиці по цілій країні. Чого ви чекаєте? Яких політичних кроків ви чекаєте зараз від парламенту? Що, з вашої точки зору, повинні зробити ми в тому числі, щоб підтримати те, що ви почали? Дякую.

Михайло Федоров: Дякую за ваше питання. Я вважаю, що... ну, ми бачимо сьогодні кілька десятків народних депутатів (не можу вам точно сказати кількість), які прийшли з різних, причому, партій і фракцій як мінімум послухати те, про що ми сьогодні говоримо, і заслухати звіт, якого в мене не було в парламенті — що, напевно, є також не дуже правильним щодо моєї роботи, яка відбулася.

Я вважаю, що кожен повинен зробити як я — поступити по совісті. Не боятися, що потім будуть якісь проблеми з правоохоронцями, або буде якийсь тиск, або хтось не візьме когось кудись на кальян, або щось ще станеться. Всі повинні просто поступити по совісті. Насправді я будую команди на цінностях. Тобто ви якщо подивитесь на нашу всю команду — вони всі схожі між собою: з енергією, активні, пропонують ідеї, з місією, з цілями і так далі. Мені не потрібно їм говорити, що робити, вони самостійно роблять це.

Є цінності, є віра в те, у що вони вірять. Люди об'єднуються за цінностями, і просто люди повинні почати працювати, враховуючи свій внутрішній голос.

Тому що щодо того, що сьогодні відбувається... це я себе вбив і народився наново. 7 років я служив українському народу в команді президента і робив багато різних речей, іноді навіть не говорив те, що думаю, але робив, тому що розумію, що це команда. Сьогодні питання не моє і президента. Ми з ним менеджери, яких обрали, а він обрав нас. Але я відчуваю (і знаючи все зсередини чотири роки, запускаючи таку кількість різних реформ), я розумію, що ми повинні діяти ось так. Хоча б про це поговорити. Я можу помилятися на 100%. Але в кого є інша візія — пропонуйте. В кого є інші ідеї — пропонуйте. Але я поступаю по совісті, і мені не буде соромно.

Тому мій посил депутатам: вас влаштовує відсутність великої кількості незалежних інституцій? По совісті — хочете зробити незалежними, скажіть, вийдіть, зробіть. Вас не влаштовує, що немає цивільного контролю реального над армією? Запропонуйте конструктив без трибуни «ТЦК, ТЦК, ТЦК». А де ваші яйця сказати, в чому реальна проблема? Про підрозділи, про штурми, про відсутність переведень, про розподіл грошей іноді, сказати, хто ефективний, хто неефективний. Скажіть по суті, по совісті все. Ну, люди вмирають за свободу, а ми тут на Банковій, на Грушевського сидимо і не можемо сказати те, в що реально віримо. Або не віримо, і це ок. Або віримо і говоримо. Я для себе цю лінію перейшов. І це не значить, що зараз я стану ходити з відкритими лекціями по майданах або по університетах і говорити людям, що робити. Це значить, що я висловив свою позицію, і далі я впевнений, що почнуться зміни, які точно призведуть до того, чого заслуговує український народ.

Я хотів би, вибачте, хотів би всім подякувати. Дуже особливо подякувати людям, які сьогодні вийшли в різних містах. Ми повинні розуміти, що у нас відбувається повномасштабна війна, і ви повинні дбати про свою безпеку. Ми повинні дбати про вашу безпеку. Але я люблю український народ, тому що український народ вміє, відчуває і знає. Тому бережіть себе.

Потрібно розуміти, що нам не потрібно розхитувати країну. Нам потрібно зробити так, щоб були прийняті правильні управлінські рішення, ми з вами зібралися далі і почали працювати на нашу перемогу. Ви мудрі, тому знаєте, що робити. Але будьте обережні, тому що Росія зробить все, щоб використати будь-яку слабкість всередині нашої країни для себе. Тому, будь ласка, бережіть себе. Дякую всім дуже за увагу. І ми продовжуємо далі працювати на нашу місію, тому далі ще буде. Дякую.

Погляд редакції та аналіз брифінгу

 

Будьте в курсі подій

Підпишіться на нашу розсилку, щоб отримувати останні новини та оновлення.